День Королева

Є Париж, і є Женева,
Є Каїр й Улан-Уде,
Але ліпше Королева
Ви не найдете ніде.

Там, де Тиса випливає
На долину з-поміж гір,
Людське плем’я проживає.
Як відомо, з давніх пір.

Тут зійшлись вода і гори,
Ліс і поле тут зійшлись,
Безліч знаємо історій,
Як жилося тут колись:

Ці місця одного разу
Полюбили й королі,
Збудували Кірайгазу
З гордим замком на скалі.

І в добу середньовіччя
Полювали кабанів;
Ця забава чоловіча
Дожилá й до наших днів.

Тільки вже не ті масштаби,
Помінялися часи –
Несуть зайчика за лаби
Аж чотири вадаси.

А хваляться так, що впріють
І молодші, і старі
(Так іще брехати вміють
Рибаки и грибарі).

Гарні тут жінки і дами –
Королівську видно кров,
Тільки й чути вечорами,
Як шепочуть про любов.

Йде леґінь до дискотеки,
А вертаєтся – жених!
І несуть, несуть лелеки
Королевичів малих.

Як цвіте на Трійцю липа,
Так дітей кругом розквіт;
Селище міського типа
Прославляють на весь світ.

Понад вóди й верболози
Простягнувся довгий міст,
Де ганяє тепловози
Короліський машиніст.

Дизель-поїзду всі раді,
Хто ним їздити навик
И на Хуст, й на Виноградів,
Лиш на Дяково тупик.

Мирно замок спить на скелях
І не знає він того,
Що коньяк із пляшки в келих
Ллється імені його.

Може, замок – тільки камінь,
Що у землю вже загруз,
Але табор з циганками
Здивував Євросоюз.

Бо на сукні ідеальній
Стільки з золота шиття,
Що в мужієвській копальні
Не нариють за життя.

Клімат добрий – тепле літо,
Файні осінь і весна,
А зиму перетерпіти
Легко з бочкою вина.

Навесні цвітуть дере́ва
Білосніжно з краю в край;
Справді, ліпше Королева
Може бути тільки Рай!

Михайло Чухран