До Дня археолога Київський обласний археологічний музей у с. Трипілля з серпня 2019 року представив виставку «45 років археологічній експедиції під керівництвом Владислава Гладиліна у с. Королево Виноградарівського району Закарпатської області».
Мета виставки – привернути увагу до найдавнішої палеолітичної стоянки як на території України, так і Східної Європи, – до пам’ятки не місцевого, а міжнародного значення, яка, за свідченням представників музею, “на сьогодні, на жаль, забута”.
Найдавніша у Східній Європі багатошарова палеолітична стоянка була відкрита поблизу смт Королево Виноградарівського району Закарпатської області у 1974 році. Розташована вона на вершині 100-метрової тераси лівого берега р. Тиса, що підпирає зі сходу гірський масив вулканічного походження Соргейдь. Невелика балка розділяє терасу на дві вершини — Гострий Верх і Бейвар. Пам’ятку відкрив і з 1975 по 1992 рік здійснював її розкопки на чолі постійно діючої палеолітичної експедиції Археологічного музею Інституту археології НАН України д.і.н. Владислав Миколайович Гладилін. У 12-метровій товщі лесів та похованих ґрунтів ним було зафіксовано 16 різночасових культурно-хронологічних комплексів доби палеоліту. Найбільш давній, найнижчий, культурний горизонт належить до часів гюнцького зледеніння й датується близько 1 млн років тому. Останнє палеолітичне поселення існувало тут на початку в’юрмського зледеніння – близько 50 тис. років тому.
Щорічно польовий сезон стоянки Королево тривав по 4-6 місяців, завдяки чому за роки досліджень було поставлено 16 великих розкопів, понад 50 шурфів (з них 4 на глибину 12 метрів), і безліч зачисток на зрізі кар’єру. За роки дослідження у фондах Археологічного музею накопичилася багатотисячна колекція знарядь та десятки тисяч відходів їхнього виробництва — відщепів, уламків, скалок.
Унікальність Королівської стоянки
Значення стоянки Королево виходить далеко за межі України. Це найдавніша стоянка Східної Європи, від якої ведеться відлік початкового заселення цієї частини Європейського континенту, що має унікальну стратиграфію давніх геологічних відкладів, у товщі яких збереглося 7(!) похованих ґрунтів.
Стоянка не має рівних у Східній Європі за кількістю культурних хронологічних комплексів і їх насиченістю такої давнини. Завдяки андезиту – породі, яку переважно використовували для виготовлення знарядь праці, була розроблена хронологічна шкала, яка надала можливість датувати нестратифіковані вироби на інших пам’ятках. Адже ця вулканічна порода має властивість із плином часу видозмінюватися. Крім того, отримано унікальну можливість простежити поступальний розвиток техніки леваллуа впродовж велетенського відтинку часу – від пізнього ашелю до фінального мустьє.
Перелік достоїнств стоянки Королево на цьому не вичерпується – кожна із задіяних під час її дослідження природничонаукових дисциплін могла б їх продовжити. З цього приводу у 1990 р. в смт Королево відбувся міжнародний науковий семінар.
Пам’ятка сьогодні
На жаль, гучне відкриття у 70-х роках цієї визначної стоянки поступово затихло. Місцевість входить до складу щебеневого заводу, а тому з цього приводу періодично з’являються статті від небайдужих, що пам’ятка руйнується. У 2012 р. про неї згадав перший заступник голови Закарпатської ОДА Іван Бушко, що зібрав на робочу нараду спеціалістів управління культури, з метою збереження історичної спадщини Королево, створення муміфікованої стоянки як привабливого туристичного об’єкта. Дав вказівку зібрати усі матеріали, пов’язані з історичною пам’яткою, направити лист в Інститут археології НАН України з проханням відрядити на Закарпаття дослідницю стоянки у Королево Ларису Кулаковську, створити робочу групу, яка детально вивчить об’єкт і дасть свою експертну оцінку, що потрібно зробити, аби привести на місці все у належний стан.
Та щось, мабуть, пішло не так, адже лише у 2018 р. вийшов сюжет від місцевого кабельного телеканалу про все ту ж унікальну, але забуту пам’ятку, яка могла б стати туристичною меккою, та оскільки це дуже давня стоянка, для її реконструкції потрібні значні кошти, і необхідно задіяти різні європейські програми та гранти зі збереження культурної та історичної спадщини.
Джерело: Київський обласний археологічний музей
Читайте також статтю Юрія Кухарчука “Знахідкам – мільйон років”, опубліковану в журналі “Наука і суспільство” 1991 року.
