У журналі “Наука і суспільство” 1991 року була стаття Юрія Кухарчука “Знахідкам – мільйон років”. Подаємо тут повний текст статті без змін.
Ще не так давно вчені вважали, що територія сучасної України заселена у відносно пізні часи. Доводили, що її освоєння почалося приблизно 150 тисяч років тому; що первісні міграційні хвилі надходили зі сходу, а саме з кавказького регіону, де були знайдені найдавніші в СРСР стоянки кам’яної доби.
Однак за останні два десятиліття наукові уявлення про час і характер заселення терену України суттєво змінилися. Корективи внесли нові відкриття українських археологів.
Коли в середині 70-х молодий київський учений Владислав Гладилін виявив поблизу селища Королеве, на Закарпатті, стоянку первісної людини, ніхто не гадав, що невдовзі вона увійде до числа найвизначніших палеолітичних пам’яток світу. А проте результати досліджень, проведених у наступні роки експедицією Археологічного музею АН України, засвідчили, що йдеться про унікальний об’єкт.
У потужній товщі геологічних відкладів виявили 16 культурних шарів зі слідами матеріальної культури кількох палеолітичних епох. Число знахідок, серед яких — знаряддя праці кроманьйонців, неандертальців, пітекантропів, нині досягає вже ста тисяч. Тобто зібрано одну з найбільших у Європі палеолітичних колекцій. Та справа не так в обсязі матеріалу, як у його винятковій науковій вартості: у колекції представлено ряд генетично пов’язаних між собою прадавніх «індустріальних» комплексів, що дозволяє простежити еволюцію первісних знарядь праці впродовж велетенського проміжку часу — близько мільйона років.
У ході розкопок Королевської пам’ятки відкрито площу понад тисячу квадратних метрів, розкопки і шурфи досягли 12-метрової глибини. Перетнувши товщу з семи викопних ґрунтів, археологи дісталися шару гальки — прадавнього берега Тиси, де на них чекало сенсаційне відкриття. У товщі нашарувань вони виявили архаїчні знаряддя праці — рубила, чоппери, великі примітивні відщепи.
Щоб установити абсолютний вік знахідок, дослідники залучили вчених найрізноманітніших природничонаукових галузей — геологів, геофізиків, палінологів, палеонтологів, фахівців радіокарбоно- вого і палеомагнітного датування тощо. Результати численних аналізів показали: вік нашарувань, у яких виявлено найбільш архаїчні знаряддя, обчислюється щонайменше мільйоном років!
Відкриття українських археологів змусило науковців переглянути питання про термін і шляхи заселення Східної Європи. Сьогодні вже ні в кого не викликає сумніву: освоєння цієї території, у тому числі й терену України, почалося ще за мільйон років до нашого часу, причому заселення йшло не зі сходу, як вважали, а з заходу — Центральної і Південної Європи.
Королевська стоянка викликала величезний інтерес у зарубіжних учених. Річ у тім, що чітка стратиграфія пам’ятки дає змогу встановити вік деяких, досі не датованих палеолітичних знахідок, відкритих на суміжних із Закарпаттям територіях. Унікальну колекцію Археологічного музею АН України вивчали такі відомі дослідники кам’яного віку, як Герхард Бозинський, Анрі Люмлей, Карел Валох та інші. Минулого року в Королеві відбувся представницький Міжнародний палеолітичний семінар, у якому взяли участь провідні палеолітоз- навці ФРН, Чехо-Словаччини, Польщі, Угорщини.
Дослідження Королевської пам’ятки триває вісімнадцятий рік. За цей час в Археологічному музеї АН України, очолюваному доктором історичних наук В. М. Гладиліним, сформувався міцний колектив учених-палеолітознавців, науковий доробок якого здобув визнання далеко за межами республіки. Без участі київських дослідників нині не обходиться жоден європейський палеолітичний форум, їхні праці публікуються у зарубіжних виданнях. Межі археологічних досліджень колективу помітно розширюються: пошук ведеться уже не лише на терені Закарпаття, а й на Львівщині, Буковині, Поліссі, в Молдавії, де виявлено і вивчено ряд цікавих пам’яток кам’яної доби.
Утім, головним об’єктом досліджень для археологів, як і раніше, лишається Королеве, яке відкрило ще далеко не всі свої таємниці.
Юрій Кухарчук,
фото автора
Джерело: Кухарчук Ю. Знахідкам – мільйон років. Наука і суспільство: щомічячний науково-популярний і літературно-художній ілюстрований журнал. 1991. Листопад. С. 79-81.
Є ініціатива по створенню приватного музею – потрібно приміщення.
Мабуть, із такою ініціативою краще звернутися до селищної ради)