Справжньою візитівкою Королева слід вважати аж ніяк не королівський замок і зовсім не колоритних циганок, як гадають деякі приїжджі туристи.
Старт перетворення типового бідного угочанського села на динамічно розвинутий населений пункт стався у 1868 році, коли угорський уряд створив акціонерну державну залізничну компанію МÁV – Magyar Államvasutak, одним з підрозділів котрої стала компанія Угорська Північно-Східна залізниця (Magyar Északkeleti Vasút (MÉKV)). Залучивши кошти приватних інвесторів, дирекція компанії розгорнула будівництво залізничних шляхів у карпатському регіоні шаленими темпами. Адміністративно лінію Королево – Берегово – Батьово уведено в експлуатацію в листопаді 1869 року зі стандартною європейською шириною колії 1435 мм.
Біля Текова між Королевом і Севлюшем на Тисі були побудовані основний та заплавний мости, а магістральний дерев’яний міст побудували до літа 1872 року.
Таким чином, Королево стало важливим залізничним вузлом, де з’єднувались дві лінії Дебрецен – Буштино (фактично Угорщина – Буковина) і Королево – Сатмар (напрямок на Румунію та Сербію). До виконання робіт широко залучалися приватні компанії на умовах концесії. Так, у 1885 році будапештська компанія норвежця Грегерсена побудувала паралельно залізничному ще й транспортно-пішохідний міст, особливістю якого були двобічні криті галереї для пішоходів.
На північ від цього мосту, раніше побудований дерев’яний міст був замінений на залізний.
Лиш із збільшенням кількості паровозів перейшли на нумерацію їх. Цілком імовірно, що першими локомотивами в Королеві були паровози серії МÁV–ІІ, серію яких саме для Північно-Східної залізниці випустив віденський завод Wiener Neustädter Lokomotivfabrik.
Потім масовий випуск локомотивів розпочав будапештський завод Magyar Királyi Államvasutak Gépgyára – МÁVÁG, який у 1872-1874 роках направив у наш регіон 60 потужніших локомотивів серії МÁV–ІІІ.
Про надійність продукції заводу МÁVÁG свідчить той факт, що угорські дизель-поїзди курсують на лінії Батьово-Солотвино із королівського депо вже майже 50 років!
Залізничний рух зростав з кожним роком, що не дивно, оскільки деревину, сіль та інші товари з Марамороша вже можна було перевозити не гужовим транспортом поганою дорогою або Тисою, а залізницею.
Були такі категорії пасажирських поїздів:
- Györs – швидкий експрес, без зупинок,
- Sebes – швидкий із деякими зупинками,
- Szemelyi – зичайний, із зупинками, як кажуть, біля кожного стовпа.
Супер! Так приємно ознайомитися з такими достовірнимии фактами про наше Королево. Вдячна М. Чухрану за історію нашого королівства і всім, хто приклав зусилля до цієї публікації! Також дякую моїй сестричці Наталії Поляк, що вислала мені цю інформцію! Чекаю на продовження.